Як правильно написати по-дружньому?
по-дружньому ПО-ДРУЖНЬОМУ, присл. Як друг; по-приятельському.
При́клад — те, що варто наслідувати; зразок; конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи; конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи як ілюстрація або доказ чого-небудь; факт як свідчення чого-небудь.
дружний
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | дружний | дружна |
| Родовий | дружного | дружної |
| Давальний | дружному | дружній |
| Знахідний | дружний, дружного | дружну |
Обґрунтування (також епістемічне обґрунтування) — це властивість віри, яка кваліфікує її як знання, а не просто думку. Епістемологія — це дослідження причин того, що хтось дотримується раціонально допустимих переконань (хоча цей термін також іноді застосовується до інших пропозиційних установок, таких як сумнів).
ПО-ДРУЖНЬОМУ, присл. Як друг; по-приятельському. З учителькою поводився [Роман] по-дружньому (Вас., І, 1959, 61); Всі на кораблі ставилися до нього по-дружньом …
Називний, дружній, дружня ; Родовий, дружнього, дружньої ; Давальний, дружньому, дружній ; Знахідний, дружній, дружнього, дружню …
Перевірте вживання: дружний — одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими; і дружній — приязний, народжений дружбою, або той, що належить другові.
Дружний – який відбувається одночасно, злагоджено, спільно. Дружній – який ґрунтується на дружбі, прихильності, взаємно доброзичливий.